Школу нашу любим дуже!

До Дня народження нової будови Яковлівської школи у закладі проведено конкурс есе, темою якого стали перші слова шкільного гімну. Дякуємо всім учасникам за творчість, гарні слова на адресу нашої школи та щирість почуттів!

Школу нашу любим дуже…

* * *

   Перші квітневі дні для Яковлівської школи особливі. Вона приймає вітання у свій день — День школи. Можливо, не всі освідчуються їй в любові, але добрим словом згадують.

   Школо моя, зізнаюсь тобі в любові і я, сільська вчителька, для якої ти стала частиною життя. Твої роки — це невід’ємний період моєї трудової діяльності, мого професійного зростання, відчуття причетності до великої справи навчання та виховання дітей.

   Немов кадри кінохроніки, зринають в пам’яті поява екскаватора на будівельному майданчику, закладання фундаменту, зведення стін, даху... А потім — радісна метушня переходу, урочисте відкриття, оформлення кабінетів, облаштування території...

   Саме перехід до шкільної новобудови згуртував колектив, дав поштовх до натхненної роботи. У твоїх стінах організовувались цікаві походи, дитячі ранки, інтелектуальні брейн-ринги, незабутні програми “Ну-мо, хлопці”, новорічні карнавали, осінні бали, неповторні випускні вечори-шоу, творчі звіти вчителів, спортивні змагання і уроки, уроки, уроки... То був період твоєї юності, школо. Час напружений, бентежний, але такий щасливий через відчуття задоволення від успішно виконаної роботи.

   Тобі 34! Ти, як і всі українці, витримуєш важкі виклики сьогодення: твої підвальні приміщення перетворились на укриття, у твоїх стінах плетуться маскувальні сітки, збирається допомога захисникам.

   Тобі 34! І ти оновлюєшся, стаєш кращою. Оновлюєшся, аби й надалі возвеличуватися в оточенні квітучих клумб, величних смерек, ніжних берізок, запашних лип, тінистих каштанів, розлогих кленів. Оновлюєшся, аби зустрічати щороку нових школяриків, дарувати їм радість спілкування, здобуття знань, готувати до дорослого життя.

   Не за горами вже той час, коли я скажу тобі своє сумовите “прощавай”. Час невблаганний. Тому пишу тобі, моя школо, слова глибокої вдячності за те, що у твоїх стінах відчувала ритм життя, бачила довірливі дитячі очі, раділа успіхам своїх вихованців, реалізовувала свої здібності, відчувала підтримку колег, проймалася особливим духом — духом творчості.

   Яковлівська школо, вітаючи тебе, хочу побажати: живи, процвітай, щороку відчиняй привітно двері для дітей — нашого майбутнього. Ти була, є і будеш окрасою і гордістю Яковлівки та навколишніх сіл!

Валентина Онищенко

* * *

Школа – це не просто місце, де ми здобуваємо знання. Це наш другий дім, де ми дорослішаємо, знаходимо друзів, переживаємо незабутні моменти та готуємось до майбутнього. З кожним роком ми розуміємо, наскільки вона важлива в нашому житті і як багато вона нам дає.

Наша школа – це не лише класи, дошки та підручники. Це атмосфера, яка мотивує вчитися, вчителі, які підтримують, і друзі, які розділяють радості та труднощі. Саме тут ми відкриваємо для себе нові знання, вчимося мислити, аналізувати, знаходити рішення та не боятися помилок. Кожен день у школі – це ще одна можливість стати кращими, сильнішими, мудрішими.

Окреме місце в моєму серці займають вчителі. Це люди, які не просто навчили, а вклали в мене частинку своєї душі. Вони завжди готові допомогти, підтримати, пояснити ще раз, якщо щось не зрозуміло. Їхня турбота і терпіння роблять шкільні роки теплими і незабутніми. Я вдячна їм за їхню працю, адже саме вони дали мені ключ до майбутнього.

Школа – це також друзі. Тут я знайшла людей, з якими пройшла через різні випробування: контрольні роботи, олімпіади, змагання, виступи. Разом ми раділи перемогам і вчилися долати труднощі. Шкільні друзі – це ті, хто залишився зі мною на все життя, навіть після закінчення навчання. Однак школа – це не лише навчання. Це веселі перерви, цікаві заходи, екскурсії, свята, які об’єднують усіх. Ми брали участь у конкурсах, квестах, спортивних змаганнях і таким чином відкривали свої таланти, ставали впевненішими в собі.

І хоча іноді здається, що уроки, контрольні та домашні завдання – це занадто складно, ми розуміли: усе це потрібно для нашого майбутнього. Шкільні роки швидко минули, і навіть не встигли помітити, як наблизився випускний. Але в серці завжди залишилося тепло і вдячність за ці незабутні роки.

Тому я можу з гордістю сказати: "Школу нашу любим дуже!". Вона – це старт у велике життя, і назавжди буду пам’ятати все, що вона мені подарувала.

Школу нашу любим дуже, адже вона є другою домівкою для кожного з нас. Це місце, де ми не лише здобуваємо знання, а й знаходимо друзів, розвиваємо свої здібності та формуємо власний характер. Щоранку, переступаючи поріг школи, ми відчуваємо особливу атмосферу – тут панують дружба, підтримка та прагнення до нових відкриттів. Учителі – це справжні наставники, які допомагають нам розуміти світ, вчать не лише теорії, а й важливих життєвих принципів.

У стінах рідної школи вперше знайомилася з основами науки, відкривала для себе цікаві дисципліни, що стали справою всього життя. Кожен урок – це нова можливість дізнатися щось важливе, розширити кругозір і підготуватися до дорослого життя. Крім навчання, школа дала мені багато цікавих моментів: конкурси, спортивні змагання, творчі виступи, які дозволяють кожному проявити свої таланти. Я пишаюся своїми досягненнями та вдячна педагогам за їхню працю.

Та найціннішим у школі є дружба. Саме тут знаходили людей, які ставали нам близькими, з якими разом ділили радість перемог і підтримували один одного у важкі моменти. Кожен день був наповнений веселими перервами, спільними прогулянками після уроків та цікавими розмовами. Навіть через багато років з теплотою згадую шкільні дні, які стали частиною мого життя.

Школа – це не лише навчальний заклад, а цілий світ, у якому ми зростаємо, дорослішаємо та стаємо особистостями. Саме тому ми так її любимо і цінуємо кожну мить, проведену в її стінах. Вона залишається у наших серцях назавжди. І це, мабуть, одна з причин чому я поєднала своє життя зі школою, після неї закінчила педагогічний університет та повернулася вчителювати саме у свої рідні стіни, тепер вже не просто школи, а Яковлівського ОЗЗСО.

Тетяна Мачула

* * *

Яковлівська школа  – це не просто навчальний заклад, а справжня друга домівка для багатьох учнів. Тут кожен знаходить не лише знання, а й підтримку, розуміння, дружбу та навіть кохання! Це місце, де формуються характери, розкриваються таланти і народжуються мрії.

Школа славиться своїми традиціями, які передаються з покоління в покоління. Проте наразі, через воєнний стан, не всі з них вдається підтримувати так, як раніше. Урочисті заходи, конкурси, спортивні змагання – усе це вже багато років згуртовує учнів і вчителів, створюючи дружню атмосферу. Учителі Яковлівської школи не просто дають знання, а й виховують справжніх особистостей, навчаючи їх відповідальності, доброті та прагненню до самовдосконалення. Також наші вчителі намагаються бути на одній хвилі з учнями , що ще раз доводить те, що в школі є дружня атмосфера серед учнів та вчителів!

Крім того, наша школа має хорошу матеріально-технічну базу. Сучасні кабінети, бібліотека, інтерактивні дошки, комп’ютерний клас – усе це сприяє якісному навчанню. Також наші учні мають можливість розвивати свої здібності не лише на уроках, а й у шахах, спорті та у творчих конкурсах!

Яковлівська школа – це місце, де кожен учень може знайти себе. Саме тут зароджуються перші мрії про майбутню професію, перші дружні стосунки, перше кохання та перші досягнення. І хоча роки навчання пролітають швидко, спогади про рідну школу залишаються назавжди в серці кожного нашого випускника.

Марія Івасьова

Я дуже люблю свою школу, в ній багато цікавого. Там є актова зала, гуртки, змагання й спортзал. У спортзалі ми граємо в ігри, наприклад, відбивайка, баскетбол, риболовля й мисливці. Моя найулюбленіша гра - баскетбол, хоч і багато травм, але вона дуже цікава.

  Ще в нас є кабінет інформатики, на цьому уроці дуже цікаво, ми або граємо, або працюємо в зошитах. Ще є багато правил, мені все подобається.

Мені дуже подобається Яковлівська школа, і я хочу в ній до одинадцятого класу вчитися й нікуди не переводитися!

Діана Лоскутова

 

Спонсор конкурсу, ознайомившись з есе наших конкурсантів, вирішив, що хоч розмір, змістова наповненість, дотримання орфографії та пунктуації були різного рівня, але кожне есе сповнене любові до школи та щирості.

Тож кожен учасник отримає солодкий приз!